Останній репортаж з Гарду

13:47

Відкрийте “Вечірній Миколаїв” у Google News та  Телеграм-каналі

Шановні читачі сайту, за традицією пропонуємо вам матеріали зі свіжого номера паперової газети “Вечірній Миколаїв”, що вийшов друком 18 грудня 2024 року.  Якщо вам подобається наша газета, ви можете формити підписку на неї та отримувати номери, які пошта буде доставляти до вашої оселі.

 Головна тема

Як не дивно, але зима 2005-2006 років виявилася останньою, коли дивовижні ландшафти Бузького Гарду залишались майже незайманими. Пізніше почалося їх послідовне знищення шляхом затоплення древніх урочищ, козацьких порогів та островів, унікальних оселищ гранітної флори та фауни долини річки Південний Буг.

Тепер їх можна побачити лише на світлинах, бо тодішня влада не визнала ці пам’ятки за свої, а самобутню природу бузького каньйону розміняла на тимчасові економічні вигоди. Головною причиною такої ситуації стало затвердженняу 2002 році Кабінетом Міністрів України Проєкту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС у складі шести гідроагрегатів

Варто нагадати, що вже на початку 2006 року ВП «Атоменергобуд» НАЕК «Енергоатом» підняв рівень Олександрівського водосховище на річці Південний Буг з нормального підпірного рівня 8.0 м до 14,7 м. Такі дії призвели до затоплення частини території регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», і булифактично самовільним захопленням земельприродно-заповідного фонду, так як НАЕК «Енергоатом» не мав на них жодних правовстановлюючих документів. Листи та приписи Державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області щодо негайного зниження рівня Олександрівського водосховища були проігноровані. Невідповідність дій висновку державної екологічної експертизи Уточненого проекту спорудження Ташлицької ГАЕС зафіксувала й державна екологічна інспекція в процесі перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавствау травнітого ж року.

Більш пізню Постанову уряду про надання у постійне користування НАЕК «Енергоатом» земель, які входили на той час до складу парку, як і рішення Миколаївської обласної ради про їх виведення, визнано протиправними.

Отже початкове підвищення рівня Олександрівського водосховища вище НПР 8,0 м було незаконним, що підтверджують судові провадження.Але його не тільки не відновили, а й підвищили в 2011 році до відмітки 16.0 м, що значно погіршило й до того критичний стан екосистеми Південного Бугу. Зокрема, повністю унеможливило прохід цінних видів риб на нерест в обхід греблі водосховища, таких як вирозуб, марена дніпровська, шемая чорноморська,ялець звичайний, осетрові. Усі вони занесені до Червоної книги України та міжнародних червоних списків

Разом зі знищенням популяцій цінних прохідних та напівпрохідних риб, які все ще збереглись у невеликих кількостях у нижній і середній течії Південного Бугу, гребля Олександрівської ГЕС створила умови для появи та збільшення чисельності небажаних риб-вселенців та малоцінних видів (сонячний окунь, чебачок амурський, ротань-головешка), які добре почуваються в умовах зарегульованого стоку. Отже гідробудівництвовже призвело до втрати значної частини популяцій риб швидкоплинних течій(реофільного комплексу), а низка видів опинилась на межі вимиранням у світовому масштабі, оскільки вони є ендеміками України, зокрема, марена дніпровська. Запропоноване створення риборозплідника чужорідних для Південного Бугу представників іхтіофауни (товстолобиків білого і строкатого, амура білого і чорного, амурського підвиду коропа, карася сріблястого) не може бути компенсацією втрат аборигенних видів, особливо тих, які охороняються українським та міжнародним законодавством.

Олег Деркач, експерт з питань біологічного та ландшафтного різноманіття Національного екологічного центру України, заслужений природоохоронець України

 ***

Коли готувався випуск «Вечірнього Миколаєва» стало відомо, що відбулося чергове засідання в Южноукраїнському суді. Справа – щодо визнання незаконного підняття рівня Олександрівського водосховища до відмітки 16 метрів і заборони підняття до 16,9 та 20,7 метрів. Від екологічної спільноти виступили свідки Олег Деркач та Анна Куземко. Від ПАЕС були присутні п’ять представників. Олег Деркач конструктивно і чітко розповів про всі порушення, які супроводжували підняття рівня водосховища в 2005-2006 роках, про зникнення червонокнижних риб, рідкісних види та їх цінність,відповідав на всі питання атомників. Анна Куземко зазначила про оселища, які будуть знищенні, збитки довкіллю та неможливість їх інтродукції. Виступав представник НАЕК «Енергоатом», який запевняв що все відбувається законно,  всі розрахунки ведуться. Зазначив, що після обстрілів теплових станцій одна надія на ГАЕС. Водночас фактично звинуватив екологів у зрадництві. Наступне судове засідання відбудеться 13 січня 2025 року.

(Продовження теми в наступному випуску газети)