У фондах Художнього музею зберігається чимало скульптурних творів, присвячених українському козацтву, які періодично експонувалися на тематичних виставках у залах музею та на пересувних виставках поза музеєм.
Серед них скульптури миколаївських митців: «Бандурист» (гіпс, глазур) та «Козак Мамай» (латунь, карбування) Анатолія Коптєва, «За самостійність, щастя, добробут» (дерево, різьба) Олександра Катілова та ін.
Донедавна у постійній експозиції музею були представлені дві дуже цікаві скульптури, присвячені українському козацтву – «Тарас Бульба» Леоніда Позена та «Чумак на возі» Євгена Лансере, – виготовлені із бронзи способом лиття (виготовлення відливків шляхом заповнення форм розплавленим металом з подальшою їх обробкою). Це дало авторам свободу в композиції, можливість створювати скульптуру в складних позах і ракурсах, на відміну від статичних композицій у камені. Бронза – улюблений матеріал багатьох відомих майстрів, тому що вона, майже не піддається впливу атмосфери, а з часом покривається красивим нальотом різних кольорів (патиною).
Бронзова скульптура відомого українського скульптора Леоніда Позена (1849-1921) «Тарас Бульба» яскраво ілюструє фінал знаменитої гоголівської повісті та демонструє великий талант скульптора. Розміри твору доволі значні – 79,2х25,1х35 см. Скульптура надійшла до музейної збірки в 1966 р. як дарунок від Т. Юри (м. Київ). На жаль, рік створення цієї роботи невідомий. Про самого автора скульптури «Тарас Бульба» є багато достовірної інформації. Факти біографії Леоніда Позена характеризують його як людину наділену надзвичайним мистецьким талантом. Він автор численних реалістичних жанрових та історичних творів, портретних бюстів, відомих пам’ятників І. Котляревському та М. Гоголю в Полтаві.
Позен знав і любив історію України. Створення скульптурної ілюстрації до повісті «Тарас Бульба» було проявом його інтересу до історії України козацької доби. Для Позена козак Тарас Бульба – це узагальнений, типовий образ українського народного героя, який загинув рятуючи товаришів.
Микола Гоголь яскраво описує в своїй повісті як ляхи взяли в полон Тараса Бульбу і присудили спалити його живцем на очах у всіх. Згадавши, сповнену драматизму сцену героїчної загибелі Тараса Бульби, порівняємо як відтворює цю фінальну сцену Позен у своєму творі. Скульптор свідомо надає пріоритетну перевагу образу Тараса Бульби, збільшуючи його постать відносно стовбура дерева, дещо відступаючи від гоголівського змісту, де дерево було настільки велике, що Бульбу на ньому розіп’яли, прибивши руки гвіздками. Така невеличка відмінність не впливає на передачу героїчного характеру героя, а продиктована своєрідністю виражальних художніх засобів скульптури. У позенівській композиції Тарас Бульба прив’язаний мотузкою до дерева, під його ногами багаття. Але на обличчі козака немає страждань, воно красиве та натхненне.
Створюючи переконливий образ українського козака-героя, Позен активно використовує всі переваги скульптури та техніки бронзового лиття: можливість чіткого відтворення дрібних деталей, складний ракурс фігури, виразний контур тощо.
Враховуючи нинішню ситуацію в Україні, МОХМ ім. В. В. Верещагіна ще не може відновити свою постійну експозицію у повній мірі. Дякуємо усім друзям музею за інтерес до наших дописів у соціальній мережі «Фейсбук».