Нові книги, видані в Миколаєві у складні роки війни, також героїчні…

19:55

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

Нова книга, видана у складні сьогоднішні роки, – також героїчна.
8 березня всі жінки на Соборній йшли з квітами, а я – з книгами для наукової бібліотеки. Це були новинки від видавництва Ірини Гудим: “Силуэты старого города” (2023) Ігоря Гаврилова та Наталії Христової; літературно-художнє видання для малечі Наталії Аладьїної “Казки Ганса Христіана Андерсена:віршована версія” (2023); вірші та ноти поета та музиканта Віктора Панченка “Под аккорд гитарный”(2021).  А також – автобіографічний нарис із віршами, світлинами В’ячеслава Качуріна “Під вічною зорею” (2022, 11-а книга з серії “Обдаровані мудрістю”) та календар найбільш важливіших подій та дат Володимира Христенка “Миколаївський хронограф” (2021), що вийшли у видавництві “ФОП Швець В.М.”
Всі ці видання вже є у нашому фонді, можна ознайомитися з ними. Кожне заслуговує на окрему розповідь.
Хочу звернути вашу увагу на книгу, яку я особисто з нетерпінням чекала, – особливо цінне для краю дослідження “Силуэты старого города”…  книгу, присвячену пам’яті Ігоря та Інни Гаврилових, багаторічних працівників обласного краєзнавчого музею, які відійшли у засвіти у 2021 році після короновірусу.
До книги увійшли 30-річні дослідження Ігоря Гаврилова, серія матеріалів про миколаївські вулиці – своєобразна віртуальна екскурсія по місту, що друкувались на сторінках газети “Вечерний Николаев”, публікації на Інтернет-порталі “Николаевский БазарЪ”, спільні матеріали Ігоря з Інною, Світланою Крищенко…
Відкривається вона репродукцією картини Сергія Луньова та віршем Лариси Матвеєвої “Неподдельная магия старых домов…”. Саме вони додають особливої магії книгзі, що хочеться одразу пролистати, прочитати, занурившись у таємничий світ минулого. Спеціальний жовтоватий папір, на якому видана книга, нагадує дитячі спогади, відчуття того, як знаходила старі газети у своїх бабусь та дідусів, – і ніби повертаюсь у минуле. Зазначу, що видання підтримане родиною Барбер та Бронфман, чіє життя та доля міцно зв’язани з Миколаєвом.
Ігор працював в обласному державному архіві, обласній науковій бібліотеці, з мемуарами та спогадами, щоденниками, метричними книгами, старими підшивками газет, вивчав родословні древа миколаївських родин…
Зібрана в книзі інформація унікальна. Караїми в історії Миколаєва, матеріали про Костянтина Константинова, братів Манганари, діяльність “Товариства друзів” при Миколаївському історико-археологічному музеї у 1925-1929 рр., про Євгена Степановича Волкова – ініціатора створення Миколаївського технічного залізничного училища, сучасних рідних адмирала Грейга, Аркасів…
І хочу сказати, що за кожним чоловіком стоїть велична жінка. Вона може не завжди бути поруч, але її “слова”, повні любові та добра чоловіку, її піклування завжди цінні та результати бачимо.
Для Ігоря це була його дружина Інна. Надійний тил і підтримка. Саме Інна наполягала на тому, щоб він поділився інформацією з городянами та Наталія Христова писала статті…
Спогади Андрія Шинкаренка, Дмитра Оранського, Олександра Двойнисюка, Костянтина Султанова… теж увійшли у книгу.
Завершено видання ще однією репродукцією картини Сергія Луньова та віршем Катерини Голубкової “А где-то дом, что всеми позабыт…”.
Не дамо забути минулого. Пам’ятаємо про те, що нам дорого. Бережемо.
Марина Тасинкевич.