У ніч з 4 на 5 серпня 2026 року аеропорт Лейпциг/Галле, що на сході Німеччини, став епіцентром надзвичайної події, яка сколихнула всю Європу. Два інциденти за участю безпілотних літальних апаратів (БПЛА) призвели до тимчасового закриття аеропорту та запустили масштабне розслідування. Перший дрон, начинений вибухівкою, був виявлений на території аеропорту поблизу українського вантажного літака Ан-124. Пристрій, що містив пластикову вибухівку Семтекс, на щастя, не здетонував через несправний детонатор. Він врізався у крило літака біля паливного бака, відскочив і впав на землю, де його випадково виявив водій туристичного автобуса.
Цей український Ан-124, як з’ясувалося, перевозив боєприпаси з Франції для подальшого транспортування до Східної Європи та України, що робить аеропорт Лейпциг/Галле ключовим логістичним вузлом для підтримки Києва. Це підкреслює стратегічну важливість об’єкта, який також використовується німецькими військовими та союзниками по НАТО для місії Strategic Airlift International Solution.
Другий інцидент стався, коли літак Boeing 757-23N (SF) компанії DHL, що заходив на посадку, був змушений перервати маневр через закриття аеропорту і, як підозрюється, зіткнувся з іншим дроном поблизу аеропорту, рухаючись зі швидкістю близько 500 км/год. Експерти виключили ймовірність зіткнення з птахом після проведення судово-технічної експертизи. Через десять днів поблизу аеропорту був знайдений і третій дрон. Під час розслідування також були виявлені сліди ДНК на одному з дронів, а також імпровізована антена та електронне обладнання, прикріплені до дерева поблизу аеропорту, що, ймовірно, використовувалося для керування вибуховим дроном.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що атака в Лейпцигу відповідає “добре відпрацьованій схемі російських гібридних операцій у Європі”. Він наголосив, що вивчення використаного обладнання та розвідувальні дані довели причетність Росії до атаки, а використані компоненти, вибухівка та детонатор “відомі нам з інших російських гібридних операцій та її війни проти України”. Це свідчить про високий ступінь технічної експертизи та ретельне планування, хоча виконання, ймовірно, було доручено “низькокваліфікованим” агентам.
Німеччина не залишила інцидент без відповіді. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль, виступаючи на пресконференції в Берліні, заявив про низку рішучих кроків. Серед них – закриття російського консульства в Бонні до 18 вересня та розірвання контракту з “Російським домом” у Берліні. Ці об’єкти, за словами багатьох спостерігачів, тривалий час використовувалися для шпигунства та поширення російської пропаганди.
“Російський дім”, офіційно відомий як Російський інститут науки та культури, розташований у центрі Берліна і був найбільшою російською культурною установою за кордоном. Його діяльність перебуває під пильною увагою з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а звинувачення у використанні його для пропаганди та розвідувальної діяльності посилилися після того, як Міністерство внутрішніх справ Франції опублікувало документ, що підтверджує такі підозри.
Закриття консульства в Бонні є значним кроком, оскільки це було останнє російське консульство в Німеччині, крім посольства в Берліні. У 2023 році Німеччина вже відкликала ліцензії чотирьох інших російських консульств у Франкфурті, Гамбурзі, Мюнхені та Лейпцигу у відповідь на обмеження Росією чисельності німецьких дипломатів.
Крім дипломатичних заходів, Вадефуль оголосив про посилення прикордонного контролю для громадян Росії та пообіцяв збільшити тиск на так званий “тіньовий флот” Москви – старі танкери, які Росія використовує для обходу західних санкцій. Російський посол у Німеччині Сергій Нечаєв був викликаний до Міністерства закордонних справ незабаром після цих заяв.
У відповідь на дії Німеччини, речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва відповість “дзеркально”. Вона також звинуватила Берлін у “спонсоруванні тероризму”, посилаючись на військову та економічну підтримку, яку Німеччина надає Україні. Російське посольство в Берліні раніше відкидало подібні звинувачення як “сфабриковану провокацію” та “нову хвилю антиросійської істерії в Німеччині”.