Із 2019 року в нашій країні набуло популярності неофіційне свято, що його відзначають 7 грудня – День української хустки. Не заглиблюючись у деталі традицій, а орієнтуючись на трендові тенденції, наші дівчата та жіночки позують перед камерами, а стрічки соцмереж майорять барвистим розмаїттям світлин із хустками. Все прекрасно, але давайте розберемося, які з цих хусток претендують на назву – українські.
Задовго до появи традиційних для нас хусток українки носили намітки, очіпки, каптурі. Згодом у вжитку з’являються хустки. Їх привозять на українські базари переважно із Туреччини та Польщі. Це високоякісні, дорогі та статусні речі. Не кожна жінка могла дозволити собі купити шерстяну чи шовкову хустину. Згодом на ринку з’являються дешевші та менш якісні мальовані хустки з мануфактури російського міста Павловський Посад. Вони яскраві, квітчасті, а ціна досить прийнятна. Тому ці хустки користуються попитом.
Існувала мануфактура з виробництва хусток і в нашому регіоні – у Немирові. Вінцентій Потоцький заснував її наприкінці 18 століття. Хустки з цієї мануфактури були якісними і коштували не дешево.
У 19 столітті в Україні ринок хусток був представлений як модними фабричними, так і домотканими. Саме останні були традиційними та найбільш поширеними. В залежності від місцевих звичаїв їх виготовляли з домотканого чи фабричного полотна та прикрашали вишивкою. На початку 20 століття хустки вишивали на бавовняному полотні, штапелі, а рідше – на шовкові. За призначенням, технологією виготовлення чи сировиною хустки називалися кашемірові, тернові, прості, накидні, великі квітчасті – «польські», хоча не всі вони завозилися з Польщі, а були все з того ж Павловського Посаду чи вироблялися на фабриці в Києві. Рідкістю та цінністю були хустки з Європи, Туреччини, Америки, Канади, Японії.
Як бачимо, справжня українська хустка – з однотонної натуральної тканини із вишивкою шерстяними, шовковими нитками рослинного чи геометричного орнаментів.
Звичайно, за кілька сотень років жіноча хустка в Україні обросла символізмом та слугує оберегом. Вона є невід’ємною частиною обрядовості, родинного спадку, а День української хустки, на мою думку, швидше про традиції, звичаї, дійства у яких неодмінним атрибутом мала бути жіноча хустка.
З інтернету.
