У Воскресенській селищній бібліотеці під час вечора поезії “Поети пишуть про війну” 21 березня відбулася презентація збірки віршів актора та режисера Віктора Смірнова “Чорно-білий щоденник з червоними крапками. Римами про війну”.
З поетом спілкувались кореспонденти Суспільного.
“Прийшли поціновувачі поезії, актори. Надіслали вітання мої учні з усієї України, Європи. Читали мої вірші. Дуже емоційне живе спілкування. Понад рік я не був з глядачем наживо і не спілкувався з глядачем наживо”, — сказав Віктор Смірнов.
“Мене війна застала у Воскресенську. Коли Кульбакине громили, почув і відразу сказав, що це війна. Постійно перебував у селі, навіть у Миколаїв вперше влітку приїхав, адже у мене старенька мама, 82 роки, погано ходить, доглядаю за нею”, — розповів Віктор Смірнов. – Моя збірка — це щоденне життя. На початку агресії, в березні 2022 року, коли по нас сильно гатили, не було в громаді світла, газу, води, ми жили при свічках, тоді ввесь світ став чорно-білий, і тоді почав писати “Чорно-білий щоденник війни”. До збірки увійшли саме березневі вірші, з перших днів великої війни. До речі, спочатку я написав два вірші російською, а потім народились слова рідною мовою. З того часу повністю перейшов на українську, не можу вже писати російською. Не з політичних міркувань, чи тому, що так модно, я так відчуваю і рима вже не складається російською. У цій збірці тільки два вірші російською, а майже 200 — українською.
Коли почалась війна, то зайнявся господарством, це мене відволікало. Навіть вірші є з цієї теми. На початку не хотів багато розмовляти з людьми, адже у них був сум, біль, страх, а поратись з тваринами, в городі, в саду, на подвір’ї — легше сприймались реалії. Адже деякі знайомі пішли з життя, це була травма, деякі з них дуже молоді.
Чому “Чорно-білий щоденник”? Тому, що війна оголила людські якості. Багато наших депутатів просто кинули громаду і поїхали. Бог їм суддя. А я в минулому тричі депутат громади, і люди звертались з питаннями, проблемами, наприклад, щодо ліків, продуктів. Розпочинав волонтерську діяльність зі свого будинку. Потім Воскресенська селищна рада виділила приміщення, активісти привели його до ладу, і зараз це волонтерський пункт – надаємо допомогу продуктову, медикаментами, для наших військових робили окопні свічі, в’язали шкарпетки, збирали консервацію, речі тощо.
Допомогли надрукувати вірші жителі громади, вони перераховували гроші. Наклад робили частинами. Збірка вже розійшлась Україною і за кордоном. Сто екземплярів вже розлетілось, і є ще замовлення.
У цій збірці надруковані вірші з березня по вересень 2022 року. А з вересня по березень 2023 року вже нові вірші є. Тому планую випустити і другу збірку. Можливо, вона вже не буде такою “чорно-білою”.