Миколаїв та миколаївці – так можна двома словами підсумувати зміст наступного номера нашої газети. Воїни, інженери, письменники, працівники культури, митці – легенди краю, фотожурналісти і, звісно, ті, хто в єдиному «вишиваночному» строю вийшов на вулиці маршевим кроком – наші земляки та землячки. Містяни.
Він мріяв бути далекобійником. Війна внесла свої корективи, але мрію не вбила, лише змінила масштаб і ставки. Тепер він – військовий далекобійник, який вчить географію України не за підручниками, а за воронками на асфальті та розбитими стелами на в’їздах до міст. Так почала свою розповідь про біця Сергія на псевдо «Резак» наша постійна авторка Ірина Воронцова. Свій шлях Сергій розпочав у 190-му батальйоні 123-ї бригади в підрозділі матеріально-технічного забезпечення. А зараз Резак продовжує крутити кермо, але вже у роті вогневої підтримки на одному з найгарячіших напрямків. Щасти йому!
Наступна наша розповідь про людей науки і виробництва, що на сторінках місцевого видання 2018 року «Не дозволяй душі ледарювати». Про неї та про автора книги – Подгуренко Володимира Сергійовича, кандидата технічних наук, почесного винахідника та енергетика України, автора підручників, багатьох журнальних і газетних публікацій, згадує на другій шпальті Алла Царенко, ветеран ЧСЗ, в минулому бібліограф науково-технічної бібліотеки. Він стояв у джерел української вітроенергетики – головний конструктор – директор Аджигольської вітроелектростанції. Більше 30 років працював на НВКГ «Зоря»-«Машпроект» пройшовши конструкторську школу колосовської команди. Своєю книгою він висловлює учнівську подяку своїм вчителям – першокласним спеціалістам газотурбобудування – «Інженерній еліті міста корабелів». Серед них – головному конструктору Сергію Дмитровичу Колосову та його сподвижникам. Потрібно зберегти пам’ять про корифеїв науки і виробництва, вважає авторка допису.
Кілька матеріалів культурно-літературно-етнографічного плану продовжують номер, одночасно вони є і новинами. Так, в Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці нещодавно відбулася арт-платформа «Традиція, що творить майбутнє: лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка». Захід став кульмінацією низки культурно-мистецьких подій, що проходили на Миколаївщині з нагоди 65-річчя заснування найвищої державної нагороди у галузі культури та мистецтва.
А до Дня міжнародної злагоди та культурного розмаїття обласний краєзнавчий музей запросив у віртуальну подорож до зали «Заселення краю». Однією з її справжніх окрас є польські народні костюми – унікальні реконструкції традиційного вбрання, передані нашому музею у 2012 році Генеральним консульством Республіки Польща в Одесі. Матеріал підготувала етнограф, заступник директора з наукової роботи Світлана Романенко.
Авторка допису «СВІТ БЕЗ СЛІВ. МАГІЯ СЕРЦЯ» Зоя Уварова не пройшла повз фотовиставку двох миколаївських фотографів Ігоря Єрмолаєва та Юрія Кузовлєва. Сама фотовиставка відкрилась 27 травня 2026 року у Миколаївському академічному художньому драматичному театрі та присвячена 125-й річниці Миколаївського зоопарку. Не дивлячись на присвяту фотовиставки, автори розширюють кордони своїх творчих пошуків, виходять за межі кліток і вольєрів, стверджуючи свободу, як найвищу цінність у житті тварин.
Бере за серце, як завжди, оповідання Віри Марущак, журналістки, письменниці. Рушник з портретом Тараса Шевченко – родом з дитинства – запам`ятався маленькій героїні оповідання назавжди.
На тому тижні Миколаїв вдягнувся у «вишиванку». Парад вишиванок об’єднав сотні містян у національному вбранні. Колона пройшла центральною вулицею Миколаєва до площі Соборної. Там учасники разом виконали Державний Гімн України та вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих Захисників і Захисниць.
«Зарядку для мізків», як завжди, пропонують майстри інтелектуального дозвілля Андрій Карпінський та Тетяна Макаронова. Приєднуйтесь!