З серпня 2022-го в Україні працює онлайн-платформа “Свідок”. З її допомогою люди анонімно можуть ділитися історіями життя під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Дані також можна використати як докази злочинів, здійснених російськими військовими.
Про це Суспільному розповіла директорка проєкту з контенту та комунікацій Олена Кук.
“Мета проєкту — створити історичний музей спогадів, аби все пережите нами не було марним і ніколи не повторилось знову. А також посприяти розголошенню звірств, здійснених військовими РФ. Тому свідчення воєнних злочинів ми одразу передаємо Міжнародному кримінальному суду”, — наголосила Олена Кук.
На порталі станом на 11 лютого зареєстровані майже півтори тисячі людей, публічно опубліковані близько пів тисячі спогадів, з них шість про Миколаївщину. Всі дописи анонімні.
“Моє місто обстрілюють кожен день, про нього майже не говорять. Руйнуються домівки та помирають люди, я хочу, щоб всі знали про це. Повітряні тривоги тривають по декілька годин, на день до десяти разів. Це означає, що спокою немає, люди живуть у підвалах”, — поділився на платформі житель Очакова.
Аби опублікувати на сайті історію, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись Telegram-ботом — @SvidokNoteBot.
“Найбільше світла не було три тижні, в березні, коли росіяни розповзлись по Миколаївській області. Як проводив час? Збігав на кухню зварити макарони чи щось (газ, як не дивно, був), і назад у кімнату, де дві стіни і вікно мішками закладене. Економив заряд телефону, вистачило на днів шість. Ну і сестру з мамою заспокоював”, — згадує у своїй історії житель Миколаєва.
Для українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, створили окремий механізм публікації.
“Якщо людина перебуває на окупованій території, може поставити спеціальну помітку. Тоді її допис опублікують тільки тоді, коли їй вже нічого не загрожуватиме”, — пояснила менеджер з технічних питань Юлія Токарчукова.
За словами Олени Кук, платформу захистили від кібератак. Сервери, які зберігають інформацію, фізично розташовані у Німеччині та США.
“Часто дописи українців у соцмережах блокують. Або вони губляться у потоці інформації. До прикладу, зараз складно знайти деякі знамениті фото і відео 24 лютого, не кажучи вже про 2014 рік. А все це дуже важливо зберегти”, — пояснює Олена Кук.