Колишній міністр закордонних справ Великобританії, нейропсихолог за освітою Девід Оуен, який вивчав професійні захворювання глав держав, увів у вжиток термін гібрис-синдром.
Це хвороблива професійна деформація особистості політиків, “патологічна залежність від демонстрації своєї влади та переваг, що веде, зокрема, до втрати контакту з реальністю та здатності приймати раціональні рішення”.
Про це на власній сторінці у Facebook написав соціолог Ігор Ейдман, інформує UAINFO.org.
Яскраво виражений гібрис-синдром був, наприклад, у Адольфа Гітлера. Про це можна докладніше почитати у книзі Ian Kershaw “Hitler, 1889-1936: Hubris”.
Володимир Путін був просто дрібним мафіозі, приблатненим чекістом з бандитського Петербурга, коли його посадили охороняти президентське крісло, щоб туди не проникнув якийсь ворог ельцинської сім’ї та олігархату. Але за довгі роки при владі гібрис-синдром з’їв його мозок. Він втратив контакт із реальністю і почав приймати ірраціональні, простіше кажучи, божевільні рішення.
Як би не намагалися путіноїди раціоналізувати рішення про початок широкомасштабного вторгнення в Україну, це було саме таке божевільне гібрис-рішення, фактично відстрочене самогубство Путіна та його режиму.