Головна тема
Шановні читачі, 23 жовтня вийшов у світ новий номер нашої газети “Вечірній Миколаїв”. І ми вже традиційно пропонуємо деякі матеріали з цього номеру тим, хто читає наш сайт. Можливо, вам сподобаються статті з паперової газети і ви підпишетесь на “Вечорку”, щоби отримувати її та читати в своїй оселі.
Мова, як зброя
Другий рік поспіль в державі та в кожному куточку країни свідомі українці відзначають 27 жовтня День української писемності та мови – свято розвитку державної мови. У церковному календарі за новим стилем (григоріанський та новоюліанський) –день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Саме тому минулого року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про зміну дати святкування з 9 листопада на 27 жовтня.
«З новою силою це питання постало внаслідок російської агресії. Нині юліанський календар сприймається як пов’язаний з російською церковною культурою. Адже сучасним (новоюліанським) календарем користуються ті Церкви, які підтримують нашу Помісну Церкву, натомість опоненти і, в першу чергу, РПЦ – дотримуються старого календаря (юліанського)», – коментують в Православній церкві України.
В День української писемності та мови на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть узяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово. Звісно, радіодиктант відбудеться і цього року, 25 жовтня!
«Від процесу лагідної українізації до наступальної»
Мовні проєкти, зусилля місцевої влади та підтримка міжнародних партнерів на Миколаївщині сприяють популяризації української мови, яку століттями намагалася знищити Росія. У 2023 році значно зросла кількість звернень громадян щодо порушень мовного закону. Про це в інтерв’ю «Суспільне Миколаїв» розповів Уповноважений із захисту державної мови наш земляк Тарас Кремінь.
Він зазначив, що протягом 2023 року на його електронну адресу надійшло 3692 звернення громадян щодо порушень мовного законодавства. Частина цих звернень стосувалася міста Миколаєва та Миколаївської області. Основні порушення зафіксовано у сфері обслуговування та зовнішньої реклами. Співпраця з Миколаївською міською радою дозволила впровадити ефективні заходи для дотримання мовного законодавства.
«Ми долучилися, скажімо, підготувавши список рекомендованих імен, якими б називали вулиці, парки, сквери тощо. Загалом у порівнянні з попередніми роками на Миколаївщині порушень значно менше», – відмітив мовний омбудсмен.
За словами Кременя, місцева влада стала більш активною у виявленні порушників та підготовці відповідних приписів. Проте спеціальних досліджень щодо відсотка громадян, які перейшли на українську мову в миколаївському регіоні, не проводили. Серед опитувань різних служб та агентств станом на 2024 рік фігурує цифра до 80% українців, які говорять українською в офіційно визначених сферах, визнають українською єдиною державною мовою і віддають їй перевагу. До війни було понад п’ятдесят відсотків. Про це йдеться в ексклюзивному інтерв’ю Тараса Дмитровича польському онлайн-журналу Sestry.
«На превеликий жаль, серед чиновників, які мали б контролювати дотримання мовного закону, все ще є ті, хто недостатньо володіє українською мовою і під час пленарних засідань», – пояснює Тарас Кремінь.
Серед порушників лідирують Одещина, Полтавщина, Дніпровщина, Харківщина. Миколаївщина – на п’ятому місці. Втім Миколаївщина матиме більше місцевих програм, зокрема, у колишніх Вітовському та Очаківському районах, Чорноморській та Куцурубській громадах. Понад 200 населених пунктів мають бути перейменовані.
Дослідження з державною службою якості освіти показали, що школярі, їх батьки та вчителі краще володіють українською мовою.У звіті Уповноваженого з питань державної мови за 2023 рік зазначалося, що понад 40 відсотків бізнесів перейшли на використання української мови у своїй рекламі у Миколаєві. Понад півтори тисячі порушили ці норми. За словами мовного омбудсмена, із більшістю проведено роз’яснювальні бесіди.
Кремінь закликав миколаївців більше звертатися до словника та цікавитися новинками, сприяючи поширенню української мови.«Ставлю перед собою завдання підтримати у мовному питанні саме південь країни. Адже це моя мала батьківщина, яка зробила надзвичайно багато для мого становлення. За що я щиро вдячній Миколаївщині. Вдячний і за те, що тут добре пам’ятають мого батька, класика української сучасної літератури, громадського діяча, журналіста, совість української нації Дмитра Креміня», – підкреслив наш земляк.
Містяни обирають українську
В лютому минулого року за ініціативи та підтримки Миколаївського міського голови Олександра Сєнкевича, начальника управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради Юрія Любарова, бібліотек та музеїв, небайдужих містян ухвалена міська програма розвитку і функціонування української мови у м. Миколаєві на 2023-2025 роки.
В тому, що містяни все частіше обирають українську, переходячи з російської та суржику велика роль саме цієї програми. Українською вітаються в громадському транспорті та закладах торгівлі і харчування, рідна мова звучить в закладах освіти, культури, охорони здоров’я та просто на вулицях та площах Міста-Героя.
Значний прорив в популяризації державної мови здійснили освітяни. Усі учасники освітнього процесу дотримуються єдиного мовного режиму, у тому числі при здійсненні позакласної роботи, господарчої діяльності тощо. Кількість учнів, які охоплені українською мовою навчання, становить 100%. Викладання базових дисциплін державною мовою здійснюється на належному рівні.
Учасники освітнього процесу залучені до участі у проєкті «Єдині ГО «Навчай українською!». З метою реалізації завдань проєкту у місті функціонує мережа розмовних клубів. Крім того, у закладах освіти проходять тематичні заходи з відзначення Дня української писемності та мови, Міжнародного дня рідної мови, Дня слов’янської писемності та культури. Проводяться зустрічі з письменниками Миколаєва, поетичні та музично-поетичні вечори, присвячені ювілярам та презентації книжок.
Здобувачі освіти міста є активними учасниками інтелектуальних змагань та творчих конкурсів з української мови та літератури, а саме: Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, що проходить під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!»;Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка;Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика; Всеукраїнська учнівська олімпіада з української мови та літератури;конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН;конкурси читців тощо.
Серйозну роботу відносно підтримки та розвитку україномовного середовища в місті Миколаєві, опанування і підвищення рівня володіння містянами та ВПО державною мовою здійснює управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради. Так, у Центральній міській бібліотеці ім. М. Л. Кропивницького та філіях № 2, 3, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 18, 20, 21, для юнацтва протягом року системно працювали 23 розмовні клуби української мови, гуртки, мовні студії, читацькі клуби спілкування.
Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького, бібліотеки-філії № 2, 3, 5 і для юнацтва продовжили активну участь у всеукраїнському волонтерському проєкті «Єдині». Протягом року в Центральній міській бібліотеці діяв розмовний клуб для жінок та дівчат за всеукраїнським проєктом «Вільна». Загалом за минулий рік в бібліотеках удосконалили українську мову близько 200 миколаївців і ВПО віком від 23 до 76 років. Модераторами розмовних клубів стали фахівці бібліотеки та волонтери, які мають філологічну освіту та отримали сертифікат модератора розмовного клубу всеукраїнського руху «Єдині».
Функціонування розмовних клубів є складовою соціокультурної діяльності бібліотек, неформальної освіти дорослих. З метою промоції української мови та книги Центральна міська бібліотека ім. М. Л. Кропивницького спільно з бібліотеками-філіями організовано та проведено такі найбільш значимі заходи:літературно-пізнавальний бібліотрансформер «Енеїда – першокнига українського мовного патріотизму» онлайн; міська акція до Дня Конституції України «Миколаївський диктант» та урочисте нагородження переможців акції до Дня міста; співучасть у Радіодиктанті національної єдності до Дня української писемності та мови; перформанси бібліотечного театру БІТ, присвячені пам’яті Дмитра Кременя та Гліба Бабіча; постійна акція «Подаруй бібліотеці нову українську книгу»; благодійний літературник «Сучасники української літератури» та чимало інших популярних заходів.
Мова під час повномасштабного вторгнення насправді стала зброєю. «Нав’язувана двомовність прийшла до нас із радянських часів. На превеликий жаль, протягом тривалого часу українська в Україні не була першою. Українська мова в масовій свідомості була мовою села, непопулярною мовою. Це змінювалося поступово протягом періоду незалежності, але початок повномасштабної війни став точкою неповернення. Віра в ЗСУ і українське суспільство разом з внутрішніми переконаннями, які спираються на нашу історію, мову та культуру, стали стрижнями незламності, довкола яких обертається сила нашої волі і шлях до перемоги», – зазначив Тарас Кремінь в інтерв’ю онлайн-журналу Sestry.
Узагальнила Олена Івашко.
Фото з відкритих джерел.