Олена Філінюк: Королева літніх обідів: кришим уміючи

14:23

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

А чи відомо нашим читачам сайту, що в паперовій газеті “Вечірній Миколаїв” ми друкуємо оригінальні рецепти страв, авторкою яких є чудова миколаївська журналістка та куховарка (це її хобі) Олена Філінюк? До вашої уваги – рецепт окрошки.

 Цього літа ще й погода вирішила випробувати нас на міцність своїми +40 і вище. У таку спеку справжнім порятунком стають холодні супи, і серед них один із найулюбленіших в українців – окрошка. Навколо цього чудового супчика досі ведуться неабиякі баталії: якій кухні він належить, чим краще заправляти – кефіром чи квасом, чи присмачувати хріном, гірчицею? Про це сьогодні й поговоримо на наших посиденьках.

Багато хто досі вважає окрошку споконвічною стравою російської кухні, приплітаючи їй вороже походження і відмовляючись готувати цей суп із «політичних міркувань». З окрошкою вийшла та сама історія, що й з борщем – наші кровожерливі сусіди намагаються привласнити собі не лише українські території, а й культурну та нематеріальну спадщину українців.

Насправді, як стверджують деякі джерела, найправдоподібніша легенда походження окрошки пов’язана з князем Володимиром Великим. Тоді ж, ще за часів Київської Русі, одразу після її хрещення, з’явився перший рецепт окрошки. Звичайно, він був набагато скромнішим, ніж сучасні варіанти. Нібито 989 року за княжим указом селянам роздали «їжу, мед і квас». Людям так сподобався напій, що його почали готувати вдома та вживати з чорним хлібом та цибулею. Потім почали додавати редьку і заливати квасом – такою була перша окрошка.

Існує ще одна версія виникнення страви. На Русі селяни важко працювали в полі під палючим сонцем, їх мучили голод і спрага, які вгамовували квасом з редькою і цибулею, – поїли, а заразом і попили. Суп спускали у льохи, щоб охолодити. Згодом він потрапив на панський стіл, і тоді його доповнили м’ясом, огірками, яйцями, картоплею та сметаною.

З появою нових продуктів окрошка перетворювалася, але її суть ось уже більше тисячі років залишається незмінною: всі інгредієнти необхідно дрібно нарізати та покришити (звідси пішла назва страви). Рецептів і видів окрошки безліч – її готують з морепродуктами, солоними або маринованими грибами, свіжими або моченими яблуками, квашеною капустою, плавленим сирком, оливками, каперсами, зеленою спаржевою квасолею, заливають айраном, йогуртом, відварами щавлю. Однак технологія та послідовність приготування даного супу практично однакова та гранично проста.

Я поділюся своїм рецептом окрошки на кефірі. Кількість інгредієнтів – приблизна, і ви можете змінити її під смакові уподобання.

Інгредієнти:

На каструлю об’ємом 4 літри знадобиться: 5-6 середніх картоплин, 6-8 яєць, 600 грам вареної ковбаси/сосисок/відвареного м’яса, 6-7 свіжих огірків, по солідному пучку кропу та зеленої цибулі, 1 літр кефіру будь-якої жирності/мінеральної води/молочної сироватки/айрану, півсклянки сметани, кілька столових ложок майонезу, 2 ч. л. гірчиці (можна суміш звичайної та французької, у зернах), 1 ст. л. яблучного укусу (можна замінити на звичайний), сіль, мелений чорний перець – на смак.

Приготування:

  1. Заздалегідь слід відварити та остудити картоплю і яйця.
  2. Очищену від шкірки картоплю, ковбасу, огірки, яйця дрібно поріжте (жовтки, якщо не ліньки, пом’яти виделкою).
  3. Подрібніть кріп і зелену цибулю, перекладіть в каструлю, трохи присоліть і розітріть ложкою – зелень дасть сік і аромат.
  4. Відправте туди решту нарізки, перемішайте.
  5. З’єднайте в окремому посуді охолоджені рідкі продукти та спеції, добре перемішайте і залляйте цією заправкою вміст каструлі.
  6. Посоліть на смак і відправте на кілька годин, а краще – на ніч, в холодильник. Окрошці потрібно дати настоятися – вона, як і борщ, «з віком» стає тільки більш насиченою і смачною. Але, якщо немає сил чекати та терпіти, то дегустуйте одразу. Особисто я ніколи не відмовляю собі в задоволенні з’їсти тарілочку окрошки відразу «з-під ножа». Це чудово!

Олена Філінюк.