“Книга про нашу історію, геральдику”: на Миколаївщині створили довідник з символіки громад

21:41

Відкрийте “Вечірній Миколаїв” у Google News та  Телеграм-каналі

На Миколаївщині презентували довідник “Символіка Миколаївського району”. Видання стало результатом досліджень істориків, краєзнавців та геральдистів. Представили нове видання дев’ятого листопада у “Центрі культурної спадщини “Єдисан”.

Про ідею та особливість геральдичного видання йшлось в етері “Українського радіо. Миколаїв”.

Довідник “Символіка Миколаївського району”, який видала ГО “ЕКО Березань”, дає відповіді на питання — хто ми є, до якої спільноти належимо, говорить керівник центру “Єдисан” Олексій Сидорчук. Ідея створення книги виникла влітку 2024 року, під час реалізації проєкту “Центр культурної спадщини “Єдисан”.

“Зібрали багато цікавого матеріалу історії півдня, і був дотичний матеріал, але він не лягав у концепцію “Єдисану” і османського періоду. І ми за півтора місяця зробили довідник, що присвячений символіці Миколаївського району. Долучилась Березанська, Коблівська, Нечаянська громади тощо”, — сказав Олексій Сидорчук.

Передслово і рецензію на книгу написав голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило, працювали автори Ігор Янушкевич, Віктор Дробний, Роман Кочкуров, пояснює Сидорчук.

“Книга про нашу історію, символіку, геральдику. Не забуваємо, частина нашого краю — Кінбурнська коса, Ілея, окупована російськими загарбниками. І ми показуємо, що ця територія української самобутності. Змальовується герб Бузького війська, показані зв’язки з греками, німцями тощо, але основний наратив — це територія українська”.

Голова ГО “Об’єднання краєзнавців Миколаївського району” Світовид” Віктор Дробний зауважує, у довіднику зібрана символіка населених пунктів, що нині у складі об’єднаного Миколаївського району. Герби представлено у кількох розділах і в алфавітному порядку.

“Наприклад, в межах Степівської громади починаємо з герба Весняної квітки і далі до герба Широколанівки. Також там символи, що затверджені наразі, до деяких додаються графічні зображення пам’яток, зокрема до герба села Краснопілля додали костел Святого Георгія, до герба села Степового — костел Святих Петра і Павла і до герба Широколанівка — костел Святого Рафаїла. Потім до деяких додаються символи, що умовно були затверджені у 70-90-ті роки, під час існування Радянського Союзу”, — розповів краєзнавець.

Робота над створенням герба, каже Віктор Дробний, починається з дослідження історії населеного пункту, виокремлення найцікавіших фактів.

“Потім ми знайомимось з архітектурними об’єктами, пам’ятками культури на території сіл, символи з яких могли б лягти в основу герба. Наприклад, коли створювали герб села Новоселівка Степівської громади, то в основу ліг костел Святого Антонія Падуанського, руїни якого залишились у селі, з часів існування там німецької колонії Гальбштадт“, — говорить Дробний.

На етапі розробки, дослідження символіки долучаються представники громад. Зображення ухвалюють на сесіях місцевих рад, каже краєзнавець.

“Ми старались формувати, щоб був цікавий і місцевим жителям, і історикам, і краєзнавцям, і геральдистам. Там подані символи, історія символіки на Миколаївщині, історія адміністративно-територіальних змін колишніх районів, що увійшли у склад Миколаївського району”.

За його словами, до довідника увійшло майже 50 гербів сіл. Загалом у Миколаївському районі понад 200 населених пунктів, тому видання може бути розширене і перевидано.

“Якщо все складеться добре і представники громад будуть зацікавлені у створенні символік населених пунктів, то в майбутньому кожен із районів Миколаївської області може отримати схожий довідник”, — зазначив Віктор Дробний.

Зі слів керівника центру “Єдисан” Олексія Сидорчука, надруковано 300 екземплярів довідника “Символіка Миколаївського району”. На видавництво витрачено понад 70 тисяч гривень, до фінансування долучились меценати, підприємці, представники громади. Видання планують передати до бібліотек, науковцям, краєзнавцям і частину реалізувати.