Ірина Шамрай: «Ми сьогодні, як на війні»

10:22

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

Ми планували зустрітися з керівником міського управління охорони здоров’я в інших умовах. Поговорити про те, як працює система в режимі реформи, що зроблено з боку місцевого самоврядування, проте головний злодій сучасності – так іноді називають Covid-19 – переплутав всі редакційні плани. Однак, не дивлячись на шалений графік, постійні дзвінки, термінові зустрічі та фактично мобілізаційний стан, Ірина Валентинівна Шамрай знайшла час для невеликого інтерв’ю. Для неї – це ще одна можливість звернутися до миколаївців із роз’ясненням ситуації щодо розповсюдження коронавірусу.

– Чи можна сказати, що вона в Україні виходить з під контролю?
– Ситуація в нашій країні нічим не відрізняється від ситуації, яка є сьогодні у світі. У Франції запроваджено комендантську годину у багатьох містах, в Італії відміняються масові заходи. Кількість захворювань у світі перевищила всі антирекорди.
Сказати, що ситуація в Україні неконтрольована, я не можу. Просто бачу огульне невиконання санепідзаходів нашим населенням. Це, на жаль, призводить до того, що частина цього населення переносить захворювання у дуже важкому стані, яке потребує і протезування дихання, і кисневої підтримки. Якщо люди молодого віку переносять цю хворобу більш-менш нормально, то вони приносять цей вірус додому, де їхні дідусі і бабусі. Найстарший вік захворілого, якого ми вилікували, – 96 років. Наймолодший вік був у новонародженої дитини, яка народилася від матері, в якої виявили ковід, але все закінчилося благополучно.
Як показує практика, хворіють і діти, і вагітні, і молоді люди, і люди похилого віку. Найбільш небезпечне це захворювання для тих людей, хто знаходиться у групі ризику. Це люди, які мають серцево-судинні, онкологічні захворювання, цукровий діабет, надлишкову вагу, ожиріння третього та четвертого ступеню, гіпертонічну хворобу. Цей контингент населення гірше себе почуває, має ускладнення, і вони нерідко закінчуються смертю. На вчорашній день маємо такий відсоток смертності: по Україні – 1,9% померлих від усіх захворілих, по області – 1,87%, по Миколаєву – 1,4%.
– Як місто реагувало на епідемію з самого початку?
– Миколаїв готувався до епідемії заздалегідь. В нас ще у квітні під ковідний госпіталь були розгорнуті два заклади – Міська лікарня № 1 і Пологовий будинок № 1, в яких постійно перебували епізодично пацієнти. Але найгірша ситуація почала розгортатися на початку серпня, коли люди відгуляли відпустки, масово проконтактували, повернулися з відпочинку і з 10 серпня в нас повністю вся Міська лікарня № 1 перейшла на функціонування під госпіталь виключно для лікування ковідних пацієнтів. Протрималася вона до 10 вересня. Нам прийшлось як ковідний госпіталь терміново відкрити Міську лікарню № 3, і вже 5 жовтня була відкрита Міська лікарня № 5, яка знаходиться у Корабельному районі. Буквально за добу вони були завантажені важкими пацієнтами. Сьогодні, на жаль, лікарні переповнені. Це означає, що кількість пацієнтів зрівнялася з кількостю підготовлених ліжок. З 7 жовтня під ковідний госпіталь відкрита Міська дитяча лікарня № 2. На жаль, такими темпами приросту захворюваності ми впевнено йдемо до червоної зони.
Є постанова КМУ, згідно з якою 30% ліжкового фонду області повинно бути передбачено під таких пацієнтів. Вимоги виконані сьогодні лише у місті Миколаєві – це 150 ліжок у Міській лікарні № 1, 230 ліжок у Міській лікарні № 5, 200 – у Міській лікарні № 3. Всього ж у нас у лікарнях 1500 ліжок. На сьогодні 39% ліжкового фонду міста задіяні під ковід. Крім того, у пологовому будинку №1 розгорнуто 60 ліжок, у Міській дитячій лікарні № 2 – 50 ліжок.
– Що далі?
– Зараз гостро стоїть питання подальшої госпіталізації ковідних пацієнтів. Повинні підключитись лікувальні заклади області, там є резерви. По місту цей відсоток виконано. Тепер є надія на те, що штаб передивиться ліжковий фонд, тому що зараз ми не можемо закрити всі лікарні у місті. Тих, що не задіяні, залишилося тільки дві. Це Лікарня швидкої медичної допомоги, яка цілодобово ургентує і надає хірургічну, нейрохірургічну, травматологічну, урологічну допомогу пацієнтам міста і області, і Міська лікарня № 4, яка також цілодобово надає ургентну допомогу не тільки жителям міста, але і області у відділенні реконструктивної пластичної хірургії, ЛОР-відділенні. В цьому закладі також проходять лікування інсультні пацієнти і пацієнти кардіологічного профілю, адже в обласній лікарні зараз частина відділень на карантині.
– І все ж таки, під найбільшим ударом з самого початку епідемії опинилися медичні працівники. В ситуації з ковідом ці люди знаходяться на передньому краї. Що робиться для їх захисту?
– Сесією міської ради виділено 3 мільйони гривень на страхування медичних працівників. Всі вони застраховані. Більш того, ми планували застрахувати 3928 працівників. По факту, на 1 жовтня застраховано 4369 людей, які працюють у закладах охорони здоров’я міста. Це питання ми відпрацювали.
На жаль, медичні працівники хворіють так само, як і інші. Більше 100 працівників захворіло. З них одужало 46%. Причому, кожний раз проводиться розслідування, чи не пов’язаний випадок захворювання з виробництвом. Результат вже закінчених розслідувань показав, що тільки 3 несмертельні випадки пов’язані з виробництвом. Маємо 3 випадки смерті від ковіду, по 2 вже закінчено розслідування – вони не пов’язані з виробництвом.
– У Києві все частіше лунають заклики до залучення до боротьби з епідемією студентів медичних навчальних закладів. У зв’язку з цим міській медицині потрібні кадри?
– Кадри нам вкрай потрібні. Працівник, який захворів, в нас на вагу золота. Область була погано забезпечена кадрами і в минулі часи. Нічого не змінилося і сьогодні. Три роки тому у нас було 54 лікаря-інтерна. На сьогодні їх 128. Вони залучені до надання медичної допомоги, але ми можемо залучити їх лише за власним бажанням. Медичні працівники звільняються. До 30% відсотків працівників – люди пенсійного віку. З них половина – глибоко пенсійного віку, яким вже за 70 років. Звичайно, наражати на небезпеку ми їх не можемо. З передової забираємо на більш легкі пости. Але є й люди молодого віку, які категорично відмовляються від роботи в наших госпіталях. На жаль, є в нас і такі. Ми сьогодні, як на війні.
Не лікувальний заклад є розповсюджувачем інфекції. Цього не треба боятися. Ми постійно проводимо зібрання в колективах, і пояснюємо це нашим співробітникам. Всі вони отримують 300% надбавки до заробітної плати в момент роботи у ковідних госпіталях. На це Національна служба здоров’я України виділила кошти. Дуже серйозно допомагає нам міська влада, яка на початку року на боротьбу з ковідом виділила 38 мільйонів гривень. До липня ми їх освоїли. 17 вересня на ці заходи сесією міської ради було виділено ще 12,5 мільйони. Звичайно, і цих коштів буде недостатньо, якщо народ себе не береже, не використовує засоби індивідуального захисту. Люди ходять без масок, не захищаються, і це провокує дуже велику захворюваність. Колапс медицини однозначно може настати, якщо люди не перервуть ці ланцюжки.
– Як складаються стосунки із Національною службою здоров’я?
– В нас прекрасні стосунки. Конструктивні, спокійні, ділові відносини. Вони нам дуже допомагають, особливо Південний офіс. Ми на постійному зв’язку. Не буває дня, щоб я їм не телефонувала. І працюємо ми в цілодобовому режимі.
Міська лікарня № 1 та Пологовий будинок № 1 отримують кошти з Національної служби здоров’я, починаючи з квітня, в достатній кількості. Вже підписано ковідний пакет і отримала кошти Міська лікарня № 3. Те ж саме з Міською лікарнею № 5. Подалася на пакет Міська дитяча лікарня № 2.
– Яку головну пораду ви можете дати нашим читачам?
– По-перше, у людини повинна бути укладена декларація із сімейним лікарем. На початку року, коли все тільки починалось, 69% миколаївців уклали такі декларації. На сьогодні ця цифра добігає 77%. Ми укладаємо їх онлайн, тому, якщо ви ще не захворіли, виберіть собі адекватного нормального лікаря. Не влаштовує діючий – можете його замінити. Людський фактор, звісно, є. Лікарі – люди різні. Є і грубі, і хамовиті, а є адекватні, грамотні, толкові. Однак, треба розуміти, що лікарі – не роботи. Не треба їм телефонувати в позаробочий час. В нас є випадки, коли дзвонять в 3 – 4 години ранку. Коли у вас невідкладний стан, можете викликати швидку, і вам буде надана вся необхідна медична допомога.
– Прокоментуйте ситуацію з фінансуванням лікування ковідних пацієнтів. Які стандарти і правила діють сьогодні?
– Стовідсотково забезпечити лікування, звичайно, не може, мабуть, ніяка система охорони здоров’я. Наші лікувальні заклади підписали пакети на надання медичної допомоги без хірургічного втручання. Згідно з протоколом і підписаним договором в них повинен бути необхідний обсяг медикаментів.
Був у нас випадок, який пройшов по всім новинам, що пацієнт витратив 60 тисяч грн. на лікування, перебуваючи в міській лікарні в період з 9 по 29 вересня. Вчора з цим випадком розбиралися. На жаль, медичні працівники складали пацієнтам списки на ті препарати, які на той момент були в наявності. Вважаю, що така ситуація неприпустима, коли в лікувальному закладі препарати є, а пацієнтів посилають в аптеку. Заступник директора даного закладу з медичної частини пішов з роботи – не зміг витримати таке навантаження. Ми звикли десятиріччями не працювати, а сьогодні така ситуація, що немає вихідних і свят.
Проте, якщо буде й далі така динаміка зростання захворюваності, жодних грошей на препарати не вистачить. Кожен пацієнт повинен розуміти, що його здоров’я – в його руках. На сьогодні медикаменти є. Це антибактеріальні препарати, препарати для зниження температури, шприци, системи, засоби індивідуального захисту. Запас є на 2-3 тижні. Він постійно оновлюється, але, якщо буде така навала пацієнтів, то цього ніхто не витримає. Списки наявних препаратів розміщені на стендах в кожному закладі, інформація оновлюється кожної п’ятниці.
– Останнім часом на медичну систему чиниться значний тиск. Нерідко доводиться бути під вогнем критики і політиків, і простих людей. Як доводиться справлятися з цим тиском?
– Час все розставить на свої місця. Ми все відпрацьовуємо. Я – чиновник, і в мене є підстави для тих чи інших дій. На ті 12 мільйонів гривень, що нам виділила міська рада, ми закупили 26 кисневих концентраторів, які будуть розподілені по закладах. 10 з них вчора вже поступили. Буде повністю створена ПЛР-лабораторія у місті Миколаєві, тому що від результатів дослідження багато що залежить – і діагноз, і тактика лікування. Ми і ангіограф вводимо в дію. Плануємо відкрити відділення гемодіалізу. Ставимо штучні суглоби пацієнтам, бо в нас велика черга серед пацієнтів.
А щодо піару на медицині, то на цій темі хто тільки не піариться. Але ми стійко тримаємо удари, і робимо те, що повинні робити задля того, щоб наші пацієнти не страждали.
Звертаючись до читачів, хочу сказати: будьте розумними, бережіть себе та своїх близьких. Тримайте дистанцію та мийте руки! Бувайте здорові!
Інтерв’ю підготував
Ігор Данилов.