Українці були задіяні у Євробаченні у багатьох аспектах – на сценах виступило багато українських співаків, українські митці провели десятки перфомансів та виставок, креативний директор Євробачення від України Герман Нєнов і його команда організували значну частину шоу.
Крім того, у Ліверпулі є велика спільнота українських біженців, які теж взяли активну участь в Євробаченні – від волонтерів до організаторів фанзони.
Велика Британія під час війни стала прихистком для тисячі українців, пише ВВС.
За кілька тижнів до концертів Євробачення у Ліверпулі стартував Євро фестиваль – свято культури і різноманіття, це були десятки виставок перфомансів від українських митців. А ще у місті пройшов яскравий і масштабний морський парад. Там танцювали риби, медузи і величезний червоний восьминіг. Містом пливла субмарина. Здавалося б, до чого тут Україна?
“Бітлз” написали пісню про субмарину і вона стала одним зі символів Ліверпуля. То була жовта субмарина, а ми зараз – у жовто-синій, бо Євробачення мало бути в Україні, а ми підтримуємо Україну”, – говорить креативний директор і діджей параду Лорі Кромбі. Він стоїть всередині жовто-синьої субмарини і керує парадом. Люди-рибки починають танцювати.
Однією з хореографів параду у Ліверпулі стала Олена Грабчак з Миколаєва. Жінка приїхала до Британії минулого року, тікаючи від війни. У Ліверпулі вона викладає танці, знялась у кліпі британського музиканта, присвяченому Маріуполю. На параді Євро фестивалю Олена навчила британців танцювати український танок “Березнянка”.
“Культура – це наша зброя. Ми її повинні показувати, говорити, що ми маємо неймовірну культуру… Щоб люди бачили, що ми хочемо зберегти й заради чого ми все це робимо”, – говорить Олена.
Жінка каже, що багато разів думала повернутися у Миколаїв, але її мама, яка залишилась у місті, благає її цього не робити.
“Саме словосполучення “бути біженкою” не вкладається в голові. Іноді я ловлю себе на думці: “А що я тут роблю? Є моє життя, нормальне життя, а це просто якась штучно створена подорож, де я у підвішеному стані. Наче це не твоє життя, наче ти тут на хвилинку”, – ділиться Олена.
Вона каже, що танці – її пристрасть, її робота, дають їй величезну розраду. Вона радіє, що її вміння знадобилися під час Євро фестивалю.
“Я пам’ятаю, як тільки оголосили, що Ліверпуль буде приймати від імені України Євробачення, один знайомий англієць мені сказав, що: “Це не наше Євробачення, це ваше свято”. Це було настільки приємно. І зараз у місті я відчуваю, що тут дуже багато розповідають про нас”, – говорить Олена Грабчак.
