Голокост є однією з найстрашніших трагедій Другої світової війни та однією з наймасштабніших катастроф в історії людства. Це був цілеспрямований геноцид, організований нацистським режимом, жертвами якого стали мільйони євреїв, а також представники інших народів і соціальних груп.
На території України у 1941–1944 роках було знищено близько 900 тисяч євреїв. Масові розстріли відбувалися у містах, селах, ярах, біля протитанкових ровів — часто поруч із місцями, де люди жили, навчалися, працювали.
Територія Миколаївської області також стала місцем жахливих злочинів нацистів. У Доманівському та Вознесенському районах, у місті Миколаєві було вбито до 200 тисяч осіб. Найбільшим місцем масових розстрілів стало село Богданівка, де було знищено близько 55 тисяч чоловік. Людей розстрілювали або спалювали живцем, а тіла закопували у ярах та братських могилах.
У 1945 році відбулася ексгумація та перезахоронення останків жертв. У фондах музею зберігаються документальні свідчення цих подій. На представлених фото можна побачити сам процес ексгумації, родичів загиблих, які приїхали вшанувати пам’ять під час перезахоронення, а також відкриття пам’ятнику жертвам нацизму на місті розстрілів у селі Богданівка у 1991 році.
Нацисти знищували не лише окремі родини — знищували цілі покоління. У музейних фондах зберігається фрагмент фотографії 1941 року учениць 8 класу школи села Добре, які були розстріляні німецькими нацистами. Діти, у яких відібрали право на життя лише через походження.
Сьогодні Україна знову живе у війні. Особливо боляче усвідомлювати, що людство так швидко забуває трагедії минулого, біль, який пережили батьки й діди. Знову знищуються міста і села, знову гинуть мирні люди та діти.
Пам’ять про Голокост — це не лише спогад про минуле.
Це застереження, відповідальність і обов’язок — пам’ятати, говорити правду та робити висновки, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися.
Інформація Миколаївського краєзнавчого музею.