11 жовтня в обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація нової книги Дмитра Кременя “Сива райдуга “. Це своєрідний триптих творів талановитого колеги-журналіста, геніального Поета, лауреата Шевченківської премії, есеїста , перекладача, на жаль, покійного, до якого увійшли вибрані поезії, літературні портрети, промови і роздуми.
Про подію на своїй сторінці у фб розповіла журналістка Тетяна Даниленко.
Вийшла прекрасна книга завдяки зусиллям вдови Ольги Іванівни Кремінь і сина Тараса, уповноваженого з питань захисту української мови.
На запитання ведучої вечора Тарас відповідав чітко і зі знанням творчості батька.
Зачепили за живе сказані Дмитром слова, коли він одержував найпочеснішу для митців премію :
” І ми б загинули, якби не гинули, та й нам, та й мені просяяв удалині берег України- Атлантиди, яка підніметься з дна, коли наші душі піднімуться з колін, а водою з Дніпра змиємо з чола тавра, змахнемо порох і попіл спалених століть України.”
Правда, звучить актуально і сьогодні?
Недарма ж великих поетів у нас завжди мали за пророків .
А ще мене завжди вражали Дмитрові статті в газеті, це теж була дуже поетична і патріотична проза, адже ми багато років працювали в обласній газеті “Рідне Прибужжя”.
Пам’ятаєте події 14 березня 2014 року?
Саме Дмитро Кремінь разом з представниками творчої інтелігенції підписали звернення після подій у Криму , на Сході і на Півдні України:
“УКРАЇНА ПРОСИТЬ: ЗАХИСТИ!”
…Україна у вогні! Наша Вітчизна- в небезпеці!…
Україна – перед загрозою вторгнення військ сусідньої держави-гіганта, тому до зброї встала Українська Армія, формується корпус Національної гвардії, мобілізується запас ЗСУ…
Багатонаціональна Миколаївщини добре розуміє: російська армія 2014 р. – це не Радянська Армія 1944 р.
І тому встала на захист земель і вод, неба, а головне – майбутнього суверенної, соборної,незалежної, неподільної держави з гордим іменем – Україна”.
І хоча дві третини “Сивої райдуги” віддано поезії Креміня, яку я безмежно люблю, чомусь сьогодні вирішила звернути увагу саме на ці слова Дмитра, підписані кращими представниками творчої інтелігенції.
А на закінчення зустрічі родина Кременів обдарувала цією неймовірною книгою міські, вузівські і шкільні бібліотеки. Потім було дуже багато бажаючих сфотографуватись з ними.
Слід віддати належне працівникам обласної книгозбірні – стільки збірок поезій, статей і світлин, пов’язаних з іменем Дмитра Кременя, було тут представлено.
Дякуємо за книгу, дякуємо за зустріч…