Шановні читачі, 11 вересня вийшов у світ новий номер нашої газети “Вечірній Миколаїв”. І ми вже традиційно пропонуємо деякі матеріали з цього номеру тим, хто читає наш сайт. Можливо, вам сподобаються статті з паперової газети і ви підпишетесь на “Вечорку”, щоби отримувати її та читати в своїй оселі.
Таємниці Спаського пагорбу
Спаський пагорб у Миколаєві мабуть так би й залишався лише пагорбом, якби не люди – будівники міста, які взялися облаштовувати територію півострова між Бугом та Інгулом. Серед них яскравою зіркою вирізняється історична постать адмірала Грейга.
Олексій Грейг – син шотландського дворянина, видатного флотоводця Самуїла Грейга народився, як кажуть у них на батьківщині у Британії «із срібною ложкою у роті». Він походив з найвищих верств військової знаті і ще при народженні йому відразу було даровано чин мічмана імператорського флоту. Але життя юнака зовсім не було легким і безтурботним. Змалечку він був пов`язаний з морською службою, пройшов сувору школу морських подорожей і жорстоких морських баталій. Він отримав блискучу освіту, пройшов усі щабелі військової кар`єри і став не лише справжнім «морським вовком», але й серйозним вченим, математиком і астрономом.
Кожна людина має якесь захоплення, яке цілком поглинає її у вільний час. Захопленням адмірала Грейга була астрономія. Славного «морського вовка» тягнуло до зірок і він міг годинами спостерігати зоряне небо. Коли Олексія Грейга призначили військовим губернатором Миколаєва і командувачем Чорноморського флоту, він прибув до нашого міста і невдовзі наказав перебудувати дім головного командира (у цьому домі зараз музей суднобудування і флоту) таким чином, шо прямо у центрі будівлі виросла висока прямокутна вежа під куполом (спершу її не було). На цьому імпровізованому піднебесному майданчику над домом він облаштував власну обсерваторію.
Але згодом й цього йому здалося замало. Він задумав створити у Миколаєві першу в імперії морську астрономічну обсерваторію. Проєкт був цілком новим, достатньо складним і коштував чимало грошей, але імператор оцінив значення такого кроку і дав добро на побудову обсерваторії.
Обсерваторії потрібна висота! Не дивно, що місцем для її будівництва було обрано той самий Спаський пагорб, який височів над усіма навколишніми землями. Будівництво почалося у 1821 році і тривало декілька років (офіційно завершено у 1829 році).
Першим директором обсерваторії було призначено Карла Кнорре – молодого вченого астронома походженням з прибалтійських німців. Кнорре сумлінно виконував свої обов`язки і працював на цій посаді цілих півстоліття – 50 років. Маючи у своєму розпорядженні сучасну обсерваторію, обладнану усіма необхідними інструментами, він поринув у науку, став видатним вченим, автором фундаментальних наукових робіт з астрономії.
Окремого розгляду потребувала б сама будівля Миколаївської астрономічної обсерваторії, адже це справжнє диво науки і архітектури, але формат газетної статті не дозволяє це зробити. Скажемо лише, що будівля має складну конструкцію у декілька поверхів з власною системою водозбору, з глибоченними підвалами у яких підтримується постійний рівень температури і вологості. Тут зберігаються еталони мір і ваги. У холі обсерваторії створено своєрідний музей, експонатами якого є дивовижні старовинні астрономічні інструменти. Є в обсерваторії й власна бібліотека, у якій зберігаються чимало старовинних наукових трактатів з астрономії, вік яких вимірюється не роками, а вже століттями.
Цікаво, що за всі роки свого існування, не дивлячись на війни, революції, зміни державного ладу, обсерваторія жодного разу не припиняла своєї роботи. Навіть за часів окупації міста під час Другої Світової війни вона працювала: виміри, які проводить обсерваторія, потрібні усім.
Ще один цікавий момент: у ХІХ і на початку ХХ століття у мешканців міста ще не було електронних годинників, та й механічні хронометри зустрічалися не часто. Як зорієнтуватися у часі? Тут на допомогу городянам приходила астрономічна обсерваторія. Рівно опівдні з головної башти обсерваторії у небо на тонкому канаті піднімали повітряну кулю, яку було видно звідусіль. Побачивши цей сигнал, черговий морського порту підносив вогонь до гармати й над містом басовито лунав потужний гарматний постріл. Полудень!
Це було давно, але й у наші дні Миколаївська обсерваторія залишається реально діючим науково-дослідним інститутом, має саме сучасне обладнання, проводить астрономічні спостереження і виміри. Вона підключена до мережі астрономічних спостережень на планеті Земля і є невід’ємною ланкою цієї всесвітньої системи.
Євген Парамонов.