Авторка допису – Олена Івашко
90 років мало би виповнитися Юрію Івановичу Макарову. Людині-легенді; людині-суднобудівнику найвищого гатунку; людині, розробкам якого досі заздрять світові будівельники кораблів. А ще – він людина-велич для Миколаєва.
Хто знає, хто – ні. Я ж розумію, що «ура-патріоти» навіть не здогадуються, завдяки кому і чому жив Миколаїв в середині та наприкінці 20-го століття. А миколаївці в курсі. На ЧСЗ, який очолював Макаров, працювало 30 тисяч працівників. Множте, як мінімум, на 3 (мінімальна родина), – стільки людей були пов”язані з ЧСЗ.
Ще множте. Адже саме Макаров завжди опікувався, де і як живуть його працівники, саме за його ініціативою будувалися лікарні, школи, дитсадки. Мікрорайон «Намив»! Це була його ідея і його втілення. Перші квартири надавалися саме працівникам ЧСЗ. Вже не кажу про головні його здобутки. На зустрічі в Музеї суднобудування та флоту (дякую вам щиро, що хоч ви згадали) йшлося: «Прийшов такий собі хлопчина в штанях-дудочках. Типу, буду у вас працювати. Відразу зрозумів, що хлопець тижня не протримається», – згадує «чорноморець».
А «хлопець» протримався. Більш того. Миколаїв просто тримався на ЧСЗ. А ЧСЗ тримав Макаров. Під керівництвом Юрія Макарова побудовано понад 500 пасажирських, рибопромислових, науково-дослідних суден, військових кораблів. Серед унікальних суднобудівних шедеврів часів Юрія Макарова – науково-дослідне судно «Академік Сергій Корольов», завдяки цьому судну вдалося всебічно вивчити інфраструктуру сумнозвісного лайнера «Титанік». Авіаносці – вищий пілотаж інженерно-суднобудівної думки. На рахунку Юрія Івановича перший військовий корабель незалежної України «Славутич».
Дякую Музею суднобудування та флоту за організацію виставки на честь великого миколаївця, славетного кораблебудівника Юрія Макарова.
Назви всіх кораблів не називаю, аби не підпасти під чергове обурення «патріотів», які поки ще нічого не побудували і навіть не планують, але історію Миколаєва не шанують. Дякую, що під їхній «приціл» поки не підпав пам’ятник та сквер Юрія Макарова. А миколаївці шанують! Знають і пишаються тим, що зробив Юрій Іванович. Таких, як Макаров, більше не буде. Жаль, що не згадуємо… Навіть вулиці на його честь немає.
Детальніше – в газеті “Вечірній Миколаїв”.
…Бо хоч би слово, хоч би де згадали…