Про це нагадав на своїй сторінці у фб громадський діяч Тарас Кремінь.
7 січня – 173 річниця від дня народження мого славетного земляка Миколи Аркаса (1853, Миколаїв – 1909, Миколаїв) – видатного українського історика, композитора, фольклориста, мецената, автора опери “Катерина”, популярної “Історії України-Руси”, засновника Миколаївського товариства “Просвіта”.
“Грек із душею українця” (за Віктором Жадьком) поклав своє життя на вівтар духовного пробудження України, адже він, нащадок родини адміралів, подбав про відродження історичної пам’яті, розвиток і популяризацію національної культури, рідної мови та історії, розбудову шкільництва, підтримку студентської молоді.
Його опера “Катерина” (1891) за однойменною поемою Тараса Шевченка – перша українська лірична народно-побутова опера. Її вперше поставив його приятель Марко Кропивницький у 1899 році. 14 березня 1900 року опера вперше прозвучала і в рідному Миколаєві на сцені Будинку офіцерів флоту, згодом – у нашому Театрі.
Аркасівська “Просвіта” – серед найпотужніших в Україні. Її представники утверджували українську мову й культуру, проводили патріотичні заходи (концерти, лекції, виставки), боролася за впровадження української мови у народну освіту. При товаристві діяли бібліотека з читальним залом, аматорська вокальна трупа, хор і драмгурток. Чимало з тієї колекції вдалося зберегти в нашій обласній науковій бібліотеці, започаткувавши унікальний медіаресурс «Аркасіана» та музей книги.
“Усі народи більш-менш мали спроможність здобувати собі освіту на своїй рідній мові, клопотались за розвиток своєї національної культури. Над нами ж, українцями, важким гнітом на протязі більш століття лежала заборона рідного слова. За те, що ми з’являємо з себе самостійний народ, що ми маємо свою історію, що ми переживали свої окремі важкі історичні часи, ми не мали права не те що прилюдно балакати, а навіть мислити, а як траплялись такі люди, яким не сила була ховати в собі національні почуття, і вони виривались в них на поверх правдивим словом, то їх, як наприклад Шевченка і ін., скоро приборкували і усе знову замовкало на довгий час”, – слова з промови Миколи Аркаса, виголошеної на урочистому відкритті “Просвіти” наприкінці лютого 1907 року.На кошти Миколи Аркаса утримувалися школи з рідною мовою викладання в селах Богданівка і Христофорівка на Миколаївщині (1907-1909). Серед навчальних предметів – читання, письмо, арифметика, Святе письмо. Заклади сприяли подальшому культурно-освітньому поступу Миколаївщини. Незадовго до своєї кончини Микола Аркас так написав про свій освітній проєкт: “Наслідки чудові: торік при тім самім вчителю діти вже на різдвяні свята пішли додому читаючи, тоді як раніше, поки затуркмачували їм голови російською грамотою, вони тільки о Великодніх святах ледве-ледве помацки могли розбиратися у книжках та й вчаться діти як свідчить вчитель, а головне батьки (які приходили дякувати мені за те, що у школі вчать рідною мовою), далеко охотніше, і легше їм… ”.
Найбільшою працею Миколи Аркаса, яка принесла йому визнання та, на жаль, значно вкоротила віку, стала дивовижна “Історія України-Руси” (1906). Вона вийшла 1908 року за власні кошти автора 7-тисячним накладом. “Ваша книжечка після “Кобзаря” єсть найкорисніша. Вона розходиться добре, з великим інтересом, будить любов до свого краю, його минулого і пробуджує надії на будуще”, – так висловився про видання відомий український діяч Євген Чикаленко.
ХХ століття потопталося памʼяттю Аркасів, їх спадщиною, майном і внесками, а також їх саркофагом. На щастя, в Україні почали відроджувати ім’я великого інтелектуала. Так, вулиці Миколи Аркаса (в тому числі, на честь Миколи Аркаса-молодшого) є в Одесі, Львові, Києві, Калуші, Баштанці, Новому Бузі, Коломиї, Умані, Мостиську та Хусті, а також у Старій Богданівці, Бучі та Новокиївці.
В моєму рідному Миколаєві, в якому поховані Аркаси, вулиця Пушкінська нарешті перейменована на Аркасівську; при Миколаївській обласній науковій універсальній бібліотеці діє онлайн-проєкт “Аркасіана”; встановлено меморіальний знак, проводяться студентські читання і наукові конференції, трохи діє “Просвіта”. Зусиллями мого батька Дмитра Креміня засновано Обласну культурологічну премію імені Миколи Аркаса, передруковано творчу спадщину великого українця. На сцені Миколаївського національного театру драми і музкомедії відновлено оперу “Катерина”. З ініціативи поета Валерія Бойченка виходила газета “Аркасівська вулиця”, а за сприяння Сергія Бережного Перша українська гімназія, зруйнована російськими злочинцями влітку 2022 року, носить ім’я видатного земляка. Крім того, у фойє Миколаївського академічного художнього драматичного театру ми торік встановили портрет Миколи Аркаса, на якому він у своїй легендарній вишиванці.
2013 року на урочистостях з нагоди 160-ліття Миколи Аркаса я виголосив перелік вимог до вшанування його імені в Україні, – чимало з того вже реалізовано: https://core.ac.uk/download/pdf/287841815.pdf
2019 Також втілено і такий проєкт: https://arkasfamily.mk.ua/
Українська на сцені театру, в якому дебютував Микола Аркас понад століття тому, – серед досягнень нинішнього колективу під орудою його керівника Артема Свистуна (на фото).
Памʼятаємо…
