Про це повідомив в.о. гендиректора заповідника Микола Остапенко. «Для мене найбільш кричуща ситуація — це самовільне будівництво, яке здійснювалося на території лаври. Загалом 36 обʼєктів, збудовано серед них 15 капітальних споруд, які не передбачені були генеральним планом розвитку і збереження цих памʼяток», — визнав він.
За його словами, частина з цих обʼєктів є «малими архітектурними формами» (МАФами) й можуть бути прибрані. Їх будували для обслуговування відвідувачів, які приходили до монастиря.
«Це і різноманітні торгові точки, і прибудови до споруд. Але паралельно з цим було побудовано ще 15 капітальних споруд, в тому числі фактично житлові будинки, які можна сприймати як приватну забудову намісника монастиря. І це абсолютно неприпустима ситуація», — повідомив подробиці пан Остапенко.
Він вважає, що це завдало «колосальної шкоди археологічній спадщині лаври». Адже кожна ця споруда знищила ділянки культурного шару – і давньоруського, і козацького часу, і більш пізніх часів.
«Це фактично здійснювалося без жодного археологічного нагляду. І державі тут завдано прямих збитків з точки зору охорони культурної спадщини», — заявив Остапенко.
Комісія МКІП продовжує огляд приміщень Національного заповідника. нагадаємо, що він є складовими об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Водночас представники монастиря ознайомились з Ухвалою Господарського суду міста Києва про заборону перешкоджання роботі комісії.
Комісія МКІП у Києво-Печерській лаврі зробила перші фото і заяву у поліцію. Після користування УПЦ МП «Книжковим складом» Києво-Печерської лаври, збудованого у ІІ половині ХІХ століття, комісія зафіксувала аварійний стан приміщення, непридатний для експлуатації та такий, що має явні ознаки руйнування.
Ця інформація з’явилася на сторінці видання “Вечірній Київ”.