28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила синьо-жовтий прапор України як символ нової незалежної держави. Це рішення було ухвалене після гострих дискусій народних депутатів і під тиском громадськості.
Прапор у синьо-жовтих кольорах використовувався на українських землях ще з Середньовіччя. Зокрема, на прапорах Галицько-Волинського князівства було зображено золотого лева на синьому тлі. Синьо-жовтий прапор широко використовував український національно-визвольний рух під час європейської «Весни народів» 1848 року (наприклад, він був піднятий на Львівській ратуші), а в роки Першої Світової війни блакитним полотнищем із золотим обрамленням користувалися українські січові стрільці.
Прапори з синім й жовтим кольором (інколи жовтий колір розміщувався зверху) під час визвольних змагань 1917-1921 років використовували Центральна Рада, УНР, Гетьманат Павла Скоропадського та ЗУНР. У 1941-1944 роках жовто-синій стяг мали дивізія «Галичина — та ОУН (М), а ОУН(Б) — синьо-жовтий. За часів СРСР прапор у жовтий і блакитний колір був під забороною і його застосування каралося кримінальною відповідальністю як прояв націоналізму.
Під цими ж кольорами відбувалась і активізація українського національно-культурного руху наприкінці 1980-х років: 24 липня 1990 року синьо-жовте полотнище вперше з 12 червня 1920 року (коли війська Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського залишили Київ) офіційно з’явилося у столиці України — воно було підняте біля будівлі міської ради на Хрещатику на знак ухвали «Декларації про державний суверенітет України». А 24 серпня 1991 року під час проголошення «Акту про незалежність України» синьо-жовтий прапор внесли до сесійної зали Верховної Ради. Після прийняття парламентом з третьої спроби постанови «Про підняття над будинком ВРУ синьо-жовтого прапора» 4 вересня 1991 року він був вивішений над будівлею українського парламенту як символ незалежної України поруч з державним прапором УРСР. Через два тижні постановою «Про прапор України» Президія ВРУ дозволила використовувати синьо-жовтий прапор у протокольних заходах до прийняття нової Конституції України.
З набуттям Україною незалежності формування дипломатичних відносин змушувало якнайшвидше ухвалити рішення про національні атрибути держави. У результаті гострих дискусій постановою від 28 січня 1992 року Верховна Рада офіційно затвердила державним прапором України «національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3». Це рішення було підтверджене Конституцією України, прийнятою 28 червня 1996 року, у 20-й статті якої зокрема зазначалося: «Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів».