Із спогадів учасників та очевидців подій
ПОЧАТОК… ЧИ ПРОДОВЖЕННЯ?
- Шановна пані, перепрошуємо! Ви знаєте таку міську газету «Вечірній Миколаїв»? Знаєте, але не думали, що вона виходить? Тож деякий час воно так і було, але зараз ми відновлюємо її випуск. Візьміть, будь ласка, – це презентаційний номер… безкоштовно.
– А ви, юначе, колись чули про «Вечорку»? Ого, навіть бачили? Бабуся виписувала до війни? Тож візьміть наш перший номер та передайте їй від нас з побажанням здоров’я…
Саме так одного майського дня – 22-го числа 2024 року – дві пристойні панянки з кипами газет у руках носилися по дитячому містечку «Казка» і роздавали свіжі, із запахом свіжої типографської фарби номери.
Ні, це були не традиційні розповсюджувачі преси, а нова редакторка «Вечірнього Миколаєва» Олена Івашко та журналіст Наталія Христова. Місто повинно було дізнатись, що газету відновлено.
***
…Як вона зважилась на такий крок – сама досі не розуміє. А отак – підхопила прапор, як жінки на французьких барикадах під час Липневої революції, – і вперед.
Якби не вона – то хто? Бажаючих очолити «Вечірній Миколаїв» не було, бо газетники добре знають, що таке щотижневе видання. Тільки встигай бігати по заходах, відстежувати новини та наповнювати сторінки цікавими матеріалами. І так – 365 днів на рік. Ні вихідних, ні відпусток.
Якби тільки це! Війна розкидала співробітників «Вечорки» по різних містах і країнах. Залишились два беззмінних журналіста – Олена Кураса та Наталія Христова, адміністратор сайту Олексій Троянов та головний бухгалтер Людмила Осіпішина. Ні верстальників, ні коректорів, ніяких заступників редактора, як було колись. Тож на плечі нової редакторки Олени Івашко звалився немалий тягар.
Пані Олена – відома в Україні журналістка, спецкор, який багато років працював у всеукраїнському виданні Верховної Ради «Голос України». Писати проблемні статті, проводити журналістські розслідування – це її «коник». Але – займатись підписною кампанією, вести перемовини з типографією, укладати договори з Укрпоштою, розбиратись у фінансових питаннях газети, шукати рекламні матеріали для фінансової підтримки видання, вирішувати питання з папером… Чи не забагато для однієї жіночої особи, яка почала освоювати це все з нуля? Признавалась: часом здавали нерви і вже хотілось кинути.
До того ж, підтримки від миколаївської влади у вигляді підписки для різних департаментів та установ міста «Вечорка» так і не дочекалась. Пані Олена стала писати грантові програми, щоб отримати гроші на продовження випуску, – дещо вдалось, але дуже важко було «пробитися».
Вона не цуралась ніякої роботи. Разом з водієм по середах їздила в типографію і забирала газети, розвозили їх деяким підписникам, решту – на продаж – привозила до кіоску «Вечірнього Миколаєва» і сама в цьому кіоску сиділа як газетна продавчиня! Попервах тут навіть і маму свою – пані Тамару підключила на допомогу, і племінницю Дашу. «Нічого, корона з моєї голови не впаде», – жартувала при цьому.
І вийшло так, що цей кіоск став містом зустрічі читачів «Вечорки» з редакторкою Оленою Івашко. По середах до кіоску нерідко приходили миколаївці, які багато років підписували та любили нашу газету, – тож виникали цікаві бесіди, знайомства, обмін думками. Створився навіть своєрідний клуб шанувальників «Вечірнього Миколаєва».
Тож газета продовжила жити, стараючись зберегти кращі давні традиції – публікацію авторських текстів, а також привнесла новизну на свої сторінки у вигляді нових авторів і нових тем.
ХРОНІКИ РОКУ: ЯК ВСЕ БУЛО
Березень 2024-го. Після того, як пішов з життя головний редактор Станіслав Козлов, всі в колективі розгубилися. Але бажання видавати саме друковану «Вечорку» перемогло. Тоді треба було терміново визначатися, чи готові ми до цього. Бо до 31 березня слід було подати заявку до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення про перереєстрацію газети. Людмила Осіпішина, головний бухгалтер та віддана газеті людина, встигла це зробити. Хоча на той час було не відомо, хто очолить видання, чи буде взагалі газета виходити.
Квітень 2024. 27 квітня відбулися збори ТОВ «Газета «Вечерний Николаев». Зібралися в онлайн та офлайн режимі практично всі співзасновники товариства. Тоді були внесені окремі зміни до Статуту, вирішені організаційні питання та ухвалено основне рішення – газета буде виходити. Головною редакторкою обрано Олену Івашко.
Травень 2024. Менше місяця знадобилося для того, аби зорганізуватися і підготувати перший випуск газети. 22 травня він вийшов. Потрудилися добре. Перший презентаційний «Вечірній Миколаїв» вийшов на 8 шпальтах. В ньому розповіли про всіх головредів газети в різні роки, окрему статтю присвятили Олександрові Кремку, розмістили думки авторитетних людей міста про вихід «Вечорки». Тоді нас фінансово підтримала НСЖУ, виділивши гроші на видання першого після перерви випуску газети.
Червень 2024. А далі – понеслося! Стало зрозуміло, що зупинятися не можна. «Взявся за гуж, не кажи, що не дуж». Видавати газету офіційно було можна, навіть не отримуючи відповіді про перереєстрацію від Нацради. Але заявляти про передплату на друге півріччя 2024 року та про внесення до Каталогу періодичних видань можна лише після отримання такого рішення від Нацради. Ми чекали. В тому нашому чеканні постійно підтримував представник Нацради з питань телебачення та радіомовлення по Миколаївській області Сергій Бондур. Таки дочекалися. 13 червня рішенням Нацради за номером 2065 визначено: «Зареєструвати ТОВ «Редакція газети «Вечерний Николаев» суб’єктом у сфері друкованих медіа.
Розпочали організаційну роботи з передплати видання. Зверталися до органів влади, підприємств, друзів та знайомих з проханням: передплачуйте газету. Багато хто відгукнувся, бо починаючи з 22 травня газета виходила щотижня. Хтось її вже купляв в точках розповсюдження преси, хтось просто підтримав по-дружньому, хтось розумів, що газета – непоганий інформаційний майданчик. Одне з перших підприємств, яке сприйняло наші умови передплати без посередника, – КП «Миколаївелектротранс». І до цього часу працівники цього підприємства щотижня отримують нашу газету, бо укладено відповідний договір з профспілкою КП.
Липень 2024. На жаль, складно було шукати хоч якогось сталого фінансування. Але ми знаходили рекламодавців, спонсорів, благодійників. Запрацював фірмовий кіоск газети на зупинці «Вулиця Соборна». До карантину та війни він завжди там працював. Багато миколаївців звикли до його роботи, але за ці роки про нього трохи забули. Хтось згадав, хтось відкрив для себе нове віконечко. Щосереди, коли виходить газета з друкарні, віконце було і залишається відкритим. І для придбання газети, і для спілкування. Справа в тому, що поки редакція не має можливості працювати у власних приміщеннях в будівлі міськвиконкому, бо там йде ремонт. Але він вже в стані завершення. Тож будемо зустрічатися в рідних кабінетах.
Серпень – грудень 2024. Далі все було непросто. Розуміючи, що треба розраховувати лише на власні сили, пишемо гранти, звертаємося до міжнародних організацій. Не все вдавалося. Або, якщо і вдавалося, то не завжди позитивно завершувалося. Ось, наприклад, виграли грант від одної організації наприкінці 2024 року. Побудували плани та проєкти, навіть отримали фінансування, а на початку 2025 року той проєкт розсипався, довелося повернути гроші донору.
Січень 2025
Почали шукати інші шляхи. Допомогла міська влада, яка порекомендувала комунальним підприємствам підтримати міську газету, взяти під опіку, передплатити. Сьогодні маємо декілька комунальних підприємств, які скористалися нашою послугою «редакційна передплата». Вони нам – гроші, ми їм – свіженьку «Вечорку». Це «Миколаївські парки», «Миколаївкомунтранс», «Миколаївводоканал», «Миколаївелектротранс», «Обрій-ДКП». Дякуємо, наші передплатники! Сподіваємося, що наша співпраця вас влаштовує, надихає робити гарні справи та розповідати про них на сторінках «Вечорки».
Лютий 2025. І ще декілька слів про проєкти «Вечірнього Миколаєва». Ми стали ініціаторами створення громадської організації «Вечірній Миколаїв». Дякуємо всім, хто долучився. Днями офіційно зареєструємо організацію. Після цього розповімо детальніше та запросимо до ГО всіх, кому небайдужа доля міста.
Долучаємо до співпраці молодь в якості авторів. Нашими авторами є відомі в місті, області, країні, світі люди. Вони діляться своїми ексклюзивними публікаціями. Це Алла Царенко, Віра Марущак, Олександра Ментель, Ірина Воронцова, Олена Філінюк, Євген Горбуров, Євген Парамонов, Анатолій Кузнєцов, Дмитро Кремінь, Павло Москальов, інші. Ми вдячні, що вони обирають саме нас в якості інформаційного майданчика.
Всім радимо – обирайте «Вечорку»! Це влучне попадання в правильну інформаційну ціль!
Від тих, хто протримався цей рік.
ФОТОГАЛЕРЕЯ “ДРУЗІ “ВЕЧОРКИ”
