17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою

Опустелювання – один з проявів деградації земель, що полягає у виснаженні екосистем, переважно внаслідок людської діяльності, а також змін клімату. Опустелювання це не про пустелі, це про процес перетворення продуктивних екосистем у малопридатні.

Чинниками, які призводять до опустелювання, є:

– незбалансоване розорювання земель, коли суцільні оранки та недотримання технологій призводять до ерозії грунту

– знищення лісових насаджень та трав’яного покриву, що захищають грунт від перегрівання, пилових бур

– унаслідок випалювання сухої рослинності трави знищується родючий шар грунту та його мікрофлора

– зміна клімату посилює дефіцит вологи.

«За рік у Миколаївській області може відмічатись у середньому 243 дні без опадів. Максимальна тривалість періоду без опадів може сягати майже місяця (28,2 дні). За відсутності опадів, при максимальній температурі повітря вище 25°С і відносній вологості менше 50% спостерігається атмосферна посуха. Загалом за рік такі умови можуть бути 15-16 днів» – зі Стратегії адаптації до змін клімату для Миколаївської області.

За даними ООН, понад 75 % земельних ресурсів Землі вже зазнали деградації, а до 2050 року цей показник може сягнути 90 %, якщо не змінити підходи до їх використання. Понад 1,5 мільярда людей у світі вже страждають від наслідків деградації земель, зокрема втрати продовольчої безпеки, зменшення водних ресурсів та зростання кліматичних ризиків. Україна також знаходиться в зоні високого ризику. За останні 130 років українські землі втратили 30% гумусу.

Одним із методів боротьби з опустелювання є перехід аграріїв на ґрунтозберігаючі технології, щоб знайти баланс між потребами нагодувати людей та зберегти природні екосистеми.

Історія дати: день проголошений 1995 року Генеральною Асамблеєю ООН (резолюція A/RES/49/115) у зв’язку з річницею від дня прийняття 1994 року Конвенції ООН по боротьбі зі спустеленням.