Це один з найперших РЛП, створений в Україні після відновлення незалежності. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» прийнято у червні, а вже через чотири місяці, у жовтні, створено РЛП.
До заповідання та збереження Кінбурнського півострова, на різних етапах, долучалася неймовірна кількість людей. Нині одна з найцінніших у природоохоронному відношенні територія майже з початку повномасштабного вторгнення перебуває в окупації та зазнає руйнівного впливу воєнних дій.
Про доцільність створення регіонального ландшафтного парку на території Кінбурнського півострова у межах Миколаївської області, прилеглої акваторії Дніпро-Бузького лиману, Чорного моря, Ягорлицької затоки у клопотанні писали О. Деркач та С. Таращук. Висновки про погодження, на той час, надали Миколаївське обласне виробниче лісогосподарське об’єднання «Миколаївліс» (генеральний директор О. Метанчук), Очаківське державне лісомисливське господарство (директор Н. Пасось), Покровська сільська рада (голова Г. Агафонов) – які одразу погоджували створення національного природного парку!
Потім перепогоджено на РЛП, Риболовецький колгосп «Свідомість» (голова В. Гузенко), державний інспектор з охорони та раціонального використання земель Очаківського району (Г. Єрмолаєв), Очаківська державна інспекція з охорони навколишнього природного середовища (начальник З. Петрович), Представник Президента України по Очаківському району (Е. Заудальський), Держуправління Мінприроди України по Миколаївській області (О. Албул). Майже всі документи, пов’язані зі створенням Парку, і навіть рішення Миколаївської обласної ради народних депутатів від 15 жовтня 1992 року № 16, російською мовою.
Труднощі постійно випадали на долю регіонального ландшафтного парку: приватизація земель, паювання орхідного поля, відведення у приватну власність особливо цінних ділянок, браконьєрство та ін. Тривалим був і процес створення Національного природного парку. Його робоча назва була «Кінбурнська коса», зараз – «Білобережжя Святослава». В підтримку його створення природоохоронцями проведено широку інформаційну кампанію задля збереження унікальної природи Кінбурну.
2009 р. більша частина півострову отримала статус національного природного парку. Але не всі землі, у зв’язку з непогодженням землекористувачів, вдалося включити до його складу. Більше 3200 га залишилися виключно територією регіонального ландшафтного парку. Видано окреме розпорядження про впорядкування подальшої діяльності РЛП, щоб не дублювати функції та забезпечувати збереження усієї заповідної території у межах півострову.
Кінбурнська коса – унікальна природна територія. Більше 280 видів птахів, багато ендеміків нижньодніпровських пісків та південно-західного Причорномор’я, численні озера, широка пляжна смуга, степові простори та лісові насадження – те, що формувало атмосферу Кінбурну. Хто знає, яким він буде після деокупації…
